Актуальні питання щодо ведення бізнесу #3 | Raiffeisen Bank Aval Актуальні питання щодо ведення бізнесу #4 | Raiffeisen Bank Aval
Бережіть себе. Все онлайн в Raiffeisen Online.
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Актуальні питання щодо ведення бізнесу #13 | Raiffeisen Bank Aval Актуальні питання щодо ведення бізнесу #14 | Raiffeisen Bank Aval Актуальні питання щодо ведення бізнесу #15 | Raiffeisen Bank Aval Актуальні питання щодо ведення бізнесу #16 | Raiffeisen Bank Aval Актуальні питання щодо ведення бізнесу #17 | Raiffeisen Bank Aval Актуальні питання щодо ведення бізнесу #18 | Raiffeisen Bank Aval
15 Червня 2022

Актуальні питання щодо ведення бізнесу

Під час воєнного стану постійно вносяться зміни до чинного законодавства, зокрема, стосовно бізнесу. Це викликає безліч незрозумілостей і запитань. Знайдемо відповіді на деякі з них. 

Штрафи за відмову клієнту розрахуватися банківською карткою

Починаючи з 1 січня 2022 року майже всі суб’єкти господарювання під час здійснення розрахункових операцій в готівковій або в безготівковій формах при продажу товарів чи наданні послуг зобов’язані використовувати РРО/ПРРО. Якщо в торговій точці (пункті надання послуг) встановлений РРО/ПРРО, то обов’язково повинен бути й платіжний термінал. Кількість платіжних терміналів має становити не менше ніж 50% кількості РРО/ПРРО, а у разі наявності одного РРО/ПРРО – один платіжний термінал.

РРО/ПРРО не застосовуються тільки платниками єдиного податку, які обрали першу групу. Саме тому лише у них може не бути й платіжного терміналу, якщо вони приймають оплату в готівковій формі. Але чинне законодавство не забороняє їм зробити це добровільно, адже це питання зручності для клієнтів – мати різні можливості оплати.

Відмова покупцеві розрахуватися карткою на місті є порушенням чинного законодавства, за яке може бути накладено адмінштраф. Звернімо увагу, що Законом України від 15.03.2022 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» встановлено, що представники податкової мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення. Нагадаємо, це знову актуально з 2 червня.

Недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на суб’єкта господарювання від 1700 до 3400 грн. Зазначені дії, вчинені повторно протягом року, караються накладенням штрафом від 8500 до 17000 грн.

Для забезпечення виконання зазначених функцій податкових органів їм повернено право проводити фактичні перевірки, зокрема з підстав:

  • у разі наявності та/або отримання у встановленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи контролю;
  • у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Податківці підкреслюють, що покупці мають можливість звернутися до ДПС у разі:

  • відмови суб’єктами господарювання щодо можливості розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою;
  • незастосування РРО/ПРРО під час здійснення розрахунків за продаж підакцизної продукції;
  • продажу алкогольних напоїв, якщо існує заборона такого продажу місцевою адміністрацією, під час дії воєнного стану тощо;
  • інших порушень.

Отже, якщо суб’єкт господарювання зобов’язаний використовувати РРО/ПРРО, то у нього повинен бути платіжний термінал і він не має права відмовити споживачеві розрахуватися платіжною карткою.

Віднесення до витрат вартість знищеного чи пошкодженого майна

Якщо суб’єкти господарювання, які були розташовані на територіях, де ведуться бойові дії, втратили своє майно повністю або воно пошкоджено і його вже неможливо використовувати, їм необхідно внести зміни до бухгалтерського обліку. Для цього необхідно це якимось чином задокументувати.

ДПС України виставляє певні умови та обмеження для віднесення вартості знищеного/пошкодженого майна до складу витрат. А саме, вона вимагає проведення інвентаризації.

Тож активи, зруйновані або пошкоджені в зоні ведення бойових дій, списати можна лише після того, як до них буде отримано фізичний доступ, проведено інвентаризацію та створено комісію для відновлення втрачених облікових документів.

Щоб підтвердити настання форс-мажорних обставин, необхідно отримати сертифікат ТПП. Хоча й існує лист ТПП від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, який визначив збройну агресію з боку російсько федерації як обставини непереборної сили. Та бюрократію війна не відмінила.

На думку податкової, суб’єкт господарювання має право відобразити ліквідацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей у фінансовій та/або податковій звітності за наявності результатів інвентаризації та сертифіката ТТП, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення військових дій. Але для цього необхідні первинні документи, в яких відображений облік таких матеріальних цінностей.

На жаль, може бути втрачено не лише майно, але й первинні документи. Саме тому до ПКУ були внесені зміни, якими передбачено, що до платників податків, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підтвердженням того, що суб’єкт господарювання втратив та/або не має можливості вивезти первинні документи, є повідомлення в довільній формі, яке необхідно подати до контролюючого органу. Таке повідомлення підписує керівник підприємства та головний бухгалтер. В повідомленні зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – з зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат та/або податкового кредиту з ПДВ без наявності первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання такого повідомлення стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів з зазначенням обставин такої втрати.

Отже, суб’єкти господарювання можуть скористатися нормами ПКУ, якщо у них немає можливості дістатися до своїх первинних документів та провести інвентаризацію знищеного або пошкодженого майна.

Оформлення лікарняного, якщо ФОП або найманий працівник захворів за кордоном

Деякі підприємці і наймані працівники (переважно жінки з дітьми) вимушено виїхали за кордон. Але й там вони можуть захворіти самі або їхні діти. Саме тому Міністерство охорони здоров'я спростило оформлення лікарняних для переселенців за кордоном, які є застрахованими особами і стали тимчасово непрацездатними. Спрощення оформлення лікарняних стосується настання таких страхових випадків:

  • захворювання або травма загального характеру;
  • догляд за хворою дитиною;
  • вагітність та пологи;
  • ортопедичне протезування.

При настанні вище перелічених страхових випадків громадяни України мають право на оформлення електронного лікарняного та отримання соціальних виплат. Для оформлення е-лікарняного необхідно зв'язатися зі своїм сімейним/лікуючим лікарем. На період дії воєнного стану дозволено такий зв'язок здійснювати за допомогою месенджера чи електронної пошти.

Для формування Медичного висновку про тимчасову непрацездатність лікарю необхідно направити (надати) підтвердження підстави набуття тимчасової непрацездатності. За підтвердженням хворому необхідно звернутися до лікаря в країні тимчасового перебування, який і оформить необхідний медичний документ. Це може бути довідка чи виписка, в якій вказано діагноз/статус пацієнта. Скоріш за все, медичний документ буде оформлений на мові країни перебування або англійською, тому необхідно бути готовим до того, що його необхідно буде перекласти українською мовою. Якщо переклад довідки чи виписки буде зроблений в Україні, то на них не проставляється Апостиль. Але переклад документа необхідно завіряти у нотаріуса. Апостиль на документі проставляється компетентним органом тієї держави, в якій документ був виданий чи складений, якщо переклад робиться в країні тимчасово проживання.

Звертаємо увагу! Формувати медичний висновок за такою процедурою сімейні лікарі в Україні мають право тільки під час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.

Наталія Щербак, податковий консультант