Як здійснити релокацію бізнесу #3 | Raiffeisen Bank Aval Як здійснити релокацію бізнесу #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Як здійснити релокацію бізнесу #13 | Raiffeisen Bank Aval Як здійснити релокацію бізнесу #14 | Raiffeisen Bank Aval Як здійснити релокацію бізнесу #15 | Raiffeisen Bank Aval Як здійснити релокацію бізнесу #16 | Raiffeisen Bank Aval Як здійснити релокацію бізнесу #17 | Raiffeisen Bank Aval Як здійснити релокацію бізнесу #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
25 Квітня 2022

Як здійснити релокацію бізнесу

За інформацією Мінекономіки, із зони бойових дій за перший місяць війни евакуювали 216 підприємств, 97 з яких вже відновили роботу на новому місці. Загалом міністерство отримало 1473 заявки на релокацію, і такі запити продовжують надходити.

Що таке релокація та в чому вона полягає?

До війни релокацією називали переміщення бізнесу в іншу країну (в іншу юрисдикцію). Сьогодні під цим терміном розуміють передислокацію виробничих потужностей підприємства на більш безпечні території країни.

Власне ідея релокації полягає у тому, щоб бізнес, який перебуває у зоні бойових дій, переміщався разом зі співробітниками та своїм обладнанням у приміщення, які для нього підшукає місцева влада або місцевий бізнес на більш безпечних територіях, з отриманням певних «бонусів» при переміщенні.

Чи не єдиний нормативний документ, який регулює питання релокації бізнесу, – розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2022 р. №246-р. Ним затверджено план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб'єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.

За задумом урядовців, протягом березня-травня поточного року компетентними органами мають бути напрацьовані механізми, здатні забезпечити:

  • оперативний пошук, облік та надання переміщеним підприємствам вільних виробничих площ (greenfield/brownfield) на більш безпечних територіях;
  • надання інформаційної та організаційної допомоги щодо можливостей розміщення та проживання працівників переміщених підприємств;
  • спрощення порядку передачі в оренду державного та комунального майна;
  • сприяння оперативному виділенню рухомого складу залізниць для перевезення виробничого обладнання підприємств (зокрема за поданням обласних військових адміністрацій);
  • відшкодування вартості перевезення майна підприємств;
  • забезпечення оперативного підключення виробничих потужностей переміщених підприємств до газо-, водо-, електропостачання та інших інженерних комунікацій;
  • надання компенсацій підприємствам за підключення до електропостачання;
  • перенесення строку сплати відсотків за кредитами (позиками), що надані вітчизняними банками переміщеним підприємствам з метою відновлення виробництва;
  • сприяння у формуванні замовлень для військово-промислового комплексу, а також вирішення питань щодо критичного імпорту окремих товарів;
  • спрощення процедур надання або передачі земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей підприємств.

Відверто кажучи, із затвердженого Урядом плану заходів наразі реалізувати вдалося небагато через відсутність необхідної нормативної бази. Так, станом на сьогодні підприємство, яке має намір здійснити передислокацію, точно може розраховувати на:

  • підбір місця розташування для потужностей підприємства;
  • допомогу з перевезенням на нову локацію;
  • сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників;
  • підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.

Програма підтримки розвивається протягом усього періоду воєнного стану, тому найближчим часом можна очікувати розширення переліку реальних заходів для підтримки передислокованих підприємств.

Кому релокація може бути цікавою?

Із назви розпорядження Уряду слідує, що заходи спрямовані на переміщення «виробничих потужностей». Однак державна підтримка поширюється на будь-які сфери бізнесу, жодних обмежень щодо типу робіт чи послуг немає, підстави для відмови у наданні підтримки також не визначені. Тому навіть у випадку профілювання підприємства виключно на наданні послуг, які не передбачають виробничих процесів, бізнес може претендувати на державну підтримку при релокації.

Однак під час розгляду заявок існує певна черговість розгляду з огляду на можливість самостійного демонтажу потужностей, наявність локації з необхідними умовами для роботи в приймаючих регіонах, черговість перевезення тощо.

Пріоритет мають стратегічні підприємства та компанії, які виробляють товари першої необхідності. Підприємства, які мають змогу самотужки перевезти своє обладнання, отримають оперативну допомогу з логістичних питань.

Наразі відсутній перелік територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій. Введення воєнного стану в Україні свідчить про те, що така загроза існує на будь-якій території держави. Однак, згідно з роз’ясненнями Мінекономіки, програма поширюється виключно на регіони, що постраждали від бойових дій. Заявки з інших регіонів, скоріш за все, зареєструють, однак розглядатимуть їх в останню чергу.

Переміщення підприємств здійснюється в один з дев’яти регіонів (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області).

Лідерами серед галузей, які активно користуються державною підтримкою з релокації бізнесу, є виробництво меблів, сільське господарство і агропереробка, логістика, IT-кластер.

Як відбувається релокація?

Насамперед потрібно потрапити у перелік, який формується Міністерством економіки. Для цього компанії слід подати заявку на участь у програмі. Така заявка подається через платформу, яку запустили на базі системи Прозорро. Продажі та одного з акредитованих в системі майданчиків E-Tender (https://auction.e-tender.ua/#/register). Ця платформа дозволяє подавати заявки як підприємствам, що потребують переміщення, так і компаніям, які готові надати для цього приміщення чи інші активи. Платформа дозволить не лише збирати та опрацьовувати такі запити, а й моніторити онлайн-процес переїзду, який реалізовуватимуть Міністерство економіки спільно з Мінінфраструктури, «Укрзалізницею», «Укрпоштою» тощо.

У заявці зазначається код ЄДРПОУ підприємства, адреса виробництва, потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Максимальна деталізація інформації про підприємство спростить та пришвидшить процес подальшого передислокування.

Тривалість розгляду заявки становить від 1 до 3 днів для підприємств, що мають першочергове значення для оборонного комплексу, життєдіяльності населення та підтримки економіки у воєнний час. Щодо інших підприємств (не пріоритетних) – заявки можуть розглядатися до 5 днів.

Після подання заявки держслужбовці зв’язуються з підприємством, сприяють у пошуку варіантів для розміщення, вирішенні питань оренди, підключенні інженерних мереж, розселенні персоналу тощо. Звільнення від орендних платежів поки не гарантується, однак допускається, якщо такі умови влаштують усі сторони.

Після вирішення організаційних питань заявку опрацьовують логісти. У якості головного перевізника виступає «Укрзалізниця». Уряд на рівні постанови визначив, що перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури, здійснюється безоплатно.

«Укрпошта» може сприяти у підвезенні обладнання до залізничної станції, а також виконувати роль оператора (експедитора) для забезпечення оперативного проходження блокпостів, оформлення транспортних накладних, інших документів, які в майбутньому дозволять підприємству компенсувати витрати на транспортування.

Якщо на підприємстві працюють самозайняті особи або ФОП, рішення про релокацію на них поширюватися не буде. Вони мають подавати заявки окремо.

Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв і залізничників. У зоні безпосередніх бойових дій і через гуманітарні коридори релокацію не проводять.

Після прибуття на нове місце підприємство монтує обладнання, підключається до мереж, запускає роботу. Фахівці обласних адміністрацій сприяють і допомагають компанії у облаштуванні. Державна служба зайнятості додатково співпрацює з підприємством у питанні працевлаштування нових робітників, а Державна служба з питань праці консультує у сфері гарантій безпеки життя і здоров’я працівників.

Висновки

Релокація бізнесу дозволяє не лише врятувати виробничі потужності, а й отримати додаткові економічні преференції та нові механізми взаємодії з державою.

Наприклад, передислоковане підприємство може звернутись до Мінекономіки з обґрунтованою ініціативою щодо розширення переліку товарів критичного імпорту, завдяки чому отримати можливість проводити оплату необхідної для виробництва закордонної сировини в іноземній валюті.

Допомога і сприяння органів влади буде однозначним бонусом для підприємця на безпечній території. Держслужбовцям усіх рівнів поставлені чіткі завдання щодо врятування економіки країни, тому можна очікувати на цілком реальну, а не декларативну підтримку.