Відчуження майна та його компенсація під час воєнного стану
У період воєнного стану для потреб армії або військових адміністрацій може знадобитися майно, що належить бізнесу. Розглянемо, як працює примусове відчуження майна під час війни і на яку компенсацію може розраховувати власник.
Отже Законом України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що військове командування разом з військовими адміністраціями в умовах правового режиму воєнного стану крім іншого мають право використовувати потужності підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони.
Форми вилучення майна в умовах воєнного стану
Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначені два основних поняття:
- Примусове відчуження майна – позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
- Вилучення майна – позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління державним майном з метою його передачі для потреб держави.
Отже виходить, що майно суб’єктів господарювання (бізнесу) може бути вилучено під час дії режиму воєнного стану лише у межах процедури примусового відчуження майна та за умови повного відшкодування його вартості.
Необхідно зазначити, що законодавство не визначає, які саме види майна можуть бути примусово відчужені. Це може бути як рухоме (автотранспортні засоби, обладнання), так і нерухоме майно (будівлі, споруди тощо). Механізм відчуження для всіх видів майна однаковий.
Рішення про примусове відчуження майна
Примусове відчуження майна під час воєнного стану (але на мирній території) можливе виключно за рішенням військового командування, яке підлягає погодженню з обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державними адміністраціями або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
До військового командування, яке уповноважене приймати рішення про примусове відчуження майна, віднесені:
- головнокомандувач Збройних сил України;
- командувач Об’єднаних сил Збройних сил України;
- командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних сил України;
- командувачі (начальники) органів військового управління;
- командири з’єднань, військових частин Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Увага! У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження майна здійснюється лише за рішенням військового командування без відповідних погоджень.
Документальне оформлення примусового відчуження майна
Про примусове відчуження майна обов’язково складається акт за встановленою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Даний акт повинен обов’язково містити наступні відомості:
- назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
- відомості про власника (власників) майна;
- відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
- опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна – відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) – відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;
- сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив (прийняв) рішення про примусове відчуження майна зі скріпленням акта печатками військового командування та/або зазначених органів. Право на майно, яке підлягає примусовому відчуженню, виникає з дати підписання акта.
Важливо! В умовах воєнного стану примусове відчуження майна іноді може здійснюватися і за відсутності його власника. У такому випадку акт складається без участі власника і за першої можливості вручається під розписку особі, у якої відчужується майно, або її уповноваженому представникові.
Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню
Коли відчужується майно, до складеного акта додається висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводиться у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Таким чином, перед примусовим відчуженням майна обов’язково проводиться його оцінка, яку повинні здійснювати професійні оцінювачі.
Але у воєнний час не завжди можливо залучити оцінювача, тому таку оцінку майна можуть здійснювати органи державної влади та місцевого самоврядування за погодженням з власником майна. У разі якщо власник майна відмовляється від оцінки або відсутній, зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна може бути оскаржена до суду.
Якщо власник не згодний з проведеною оцінкою майна, яке підлягає відчуженню, то йому необхідно вказати свої заперечення на зворотному боці акта. А якщо в наявності є документи, що підтверджують реальну вартість майна, то зробити в запереченнях посилання на ці документи.
Отже суб’єктам господарювання, які перебувають на території, де не відбуваються воєнні дії, рекомендуємо мати документи, що підтверджують вартість майна, яке перебуває у них на балансі, або провести його інвентаризацію та ринкову оцінку. Це в подальшому у разі відчуження майна дозволить документально підтвердити його вартість.
Відшкодування вартості примусово відчуженого майна
Нагадаємо, що примусове відчуження майна здійснюється за умови повного відшкодування його вартості власнику майна. Відшкодування може бути попереднім – до безпосереднього відчуження майна, або наступним – після відчуження майна.
Повне попереднє відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі висновку про його вартість на дату оцінки, який є невід’ємною частиною акта про його примусове відчуження. Така компенсація здійснюється військовим командуванням чи органом, що ухвалив рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта.
Повна компенсація після примусового відчуження майна (наступна компенсація) здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів (років) після скасування правового режиму воєнного стану за рахунок коштів державного бюджету. За її отриманням колишній власник майна або уповноважена ним особа повинні звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна з заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
У заяві необхідно зазначити такі відомості про заявника:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);
- місцезнаходження (для юридичних осіб або місце проживання чи перебування для ФОП);
- ЄДРПОУ – для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта;
- реквізити банківського рахунку – для ФОП.
Заява розглядається протягом десяти робочих днів з дня її подання.
За результатами розгляду заяви оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно.
Такий висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий – територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення.
Усі спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються у судовому порядку.
Виплата повної компенсації здійснюється органами, що ухвалили рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті.
Необхідно також зазначити, що у разі якщо після скасування правового режиму воєнного стану примусово відчужене майно збереглося і колишній власник хоче його повернути, то для цього йому необхідно звернутися до суду. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. Але власнику майна треба знати, що у разі отримання ним компенсації від держави за це майно її прийдеться повернути. Він також замість грошової компенсації може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Наталія Щербак, бізнес-консультант
