Пожежні перевірки: останні новації #3 | Raiffeisen Bank Aval Пожежні перевірки: останні новації #4 | Raiffeisen Bank Aval
Новий зручний застосунок MyRaif
Завантажити Завантажити
Увійти Перекази та Платежі
Пожежні перевірки: останні новації #13 | Raiffeisen Bank Aval Пожежні перевірки: останні новації #14 | Raiffeisen Bank Aval Пожежні перевірки: останні новації #15 | Raiffeisen Bank Aval Пожежні перевірки: останні новації #16 | Raiffeisen Bank Aval Пожежні перевірки: останні новації #17 | Raiffeisen Bank Aval Пожежні перевірки: останні новації #18 | Raiffeisen Bank Aval
Ukr
23 Грудня 2022

Пожежні перевірки: останні новації

Трохи більше місяця тому набрав чинності Закон, яким для суб’єктів господарювання із середнім та незначним ступенем ризику передбачається можливість замінити планові перевірки з пожежної безпеки на страхування відповідальності за шкоду.

Розберімось зі вказаною новацією детально. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» від 06.10.2022 №2655-IX передбачає можливість замінити планові перевірки з пожежної безпеки на страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій або проведення робіт із запобігання чи ліквідації наслідків таких подій.

Передумовою укладення договору страхування є проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – «аудит»). Відразу варто зауважити, що проведення такого аудиту відповідно до ч. 1 ст. 461 Кодексу цивільного захисту України не тягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.

Аудит проводиться організаціями, визнаними такими, що відповідають критеріям, встановленим Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). До його проведення залучаються експерти у сфері пожежної та техногенної безпеки, які пройшли професійну атестацію.

Аудит проводиться не пізніше 45 днів після отримання відповідного звернення суб’єкта господарювання і строк його проведення не може перевищувати 10 робочих днів. За результатами аудиту складається акт, типова форма якого затверджується ДСНС. Такий акт є дійсним протягом трьох місяців з дня його складення.

З урахуванням результатів аудиту між суб’єктом господарювання та страховиком укладається договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, зокрема пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості (далі – «договір страхування відповідальності»).

Про укладення відповідного договору страховик та суб’єкт господарювання впродовж 10 робочих днів з дня його укладення подають інформацію (із зазначенням реквізитів та строку дії такого договору, відомостей про страховика та страхувальника, а також страхові суми) до ДСНС. Порядок та форма такого повідомлення встановлюються ДСНС за погодженням з Національним банком України.

Договір страхування відповідальності має передбачати страхування від таких ризиків: пожежа, вибух (у тому числі вибух побутового газу); виробнича аварія; витік води з системи пожежогасіння; руйнування будинків, споруд і конструкцій; ураження електричним струмом. Договір страхування відповідальності може передбачати також страхування від інших ризиків.

Розмір страхової суми за договором страхування відповідальності встановлюється в такому договорі за домовленістю сторін з урахуванням результатів аудиту і не може становити для суб’єктів господарювання: 1) із середнім ступенем ризику – менше 3 тисяч мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня року укладення договору страхування відповідальності (19,5 млн грн у 2022 році); 2) із незначним ступенем ризику – менше 2 тисяч мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня року укладення договору страхування відповідальності (13 млн грн у 2022 році).

У разі наявності у суб’єкта господарювання чинного договору страхування відповідальності планова перевірка такого суб’єкта не здійснюється протягом дії такого договору, але не більше: 1) шести років поспіль – щодо суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику; 2) десяти років поспіль – щодо суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

При цьому варто наголосити, що наявність договору страхування відповідальності не виключає можливості проведення позапланових перевірок ДСНС.

Важливо! Суб’єкти господарювання, інші юридичні особи, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, зобов’язані укладати договори страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, у тому числі пожеж та аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, екологічно небезпечних аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій, що становлять загрозу санітарному чи епідемічному здоров’ю населення, за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України «Про страхування».

Тепер розберімось детальніше з тим, з якою періодичністю взагалі відбуваються планові перевірки ДСНС суб’єктів господарювання з середнім та незначним ступенем ризику, які є нюанси, а також з тим, ким та згідно з якими критеріями суб’єктам господарювання присвоюється відповідний ступінь ризику.

Так, відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності (тобто у даному випадку – ДСНС). З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю). Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій затверджено Постановою КМУ №715 від 05.09.2018 (далі – «Постанова 715»).

До таких критеріїв згідно з Постановою 715 належать: вид об’єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі – об'єкт); площа об’єкта; максимальна розрахункова (проєктна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об’єкті; умовна висота об’єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерне обладнання та комунікації будинку); наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об’єкті протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду; клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об’єкта; кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов’язаних з експлуатацією або під час будівництва об’єкта та виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду. Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2 до Постанови 715, за такою шкалою: від 41 до 100 балів – високий; від 21 до 40 балів – середній; від 0 до 20 балів – незначний.

Варто зауважити, що відповідно до п. 6 Постанови 715 у разі, коли за результатами останнього планового заходу державного нагляду (контролю) у суб’єкта господарювання (не стосується суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику) не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, наступна планова перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через установлений для відповідного ступеня ризику період, збільшений удвічі. Тобто не раніше ніж через 6 років для суб’єктів з середнім ступенем ризику та не раніше ніж через 10 років для суб’єктів з незначним ступенем ризику.

Іншими словами, законодавчо закріплена можливість уникнення планових перевірок на строк 6 та 10 років для суб’єктів господарювання з середнім та незначним ступенем ризику, відповідно, існувала і раніше. При цьому наявність договору страхування відповідальності не вимагається. Для цього достатньо, щоб під час останнього планового заходу державного нагляду (контролю) у суб’єкта господарювання не було виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Василь Шеретько

Адвокат, старший юрист ЮФ «Антіка»