Камеральні перевірки під час воєнного стану

Попри воєнний стан в Україні податківці мають право проводити камеральні перевірки. Така можливість у них з’явилась починаючи з 17 березня 2022 року. Розглянемо, кого може стосуватися така перевірка і чи можуть притягнути до відповідальності.

Нагадаємо, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні податкової виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, даних з Єдиного реєстру податкових накладних, далі ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних ЄРАН та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати ПДФО та ЄСВ.

Порядок проведення камеральної перевірки регулюється нормами ст. 76 ПКУ і передбачає, що:

• перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення;
• перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова;
• перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання;
• камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ;
• за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у податковій вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платникові податків.

Отже, починаючи з 17 березня цього року перелік суб’єктів підприємницької діяльності, звітність яких підлягала камеральним перевіркам, поступово розширювалась. Спочатку така можливість розповсюджувалася на платників ПДВ, які подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій. Починаючи з 5 квітня нинішнього року у податківців з’явилася можливість проводити камеральні перевірки податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи. І вже з 27 травня проведення камеральних перевірок розповсюджується на всіх платників податків.

Так сталося, що під час воєнного стану суб’єкти господарювання поділилися на тих, хто має можливість своєчасно звітувати, сплачувати податки, реєструвати податкові накладні або акцизні накладні, розрахунки коригування до них, і тих, у кого такої можливості немає.

Для тих, хто має таку можливість, ПКУ передбачено, що їм необхідно було виконати свої обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, щоб не бути притягнутими до відповідальності. А саме, в термін від 27 травня до 15 липня 2022 року зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, термін реєстрації яких припадає на період, починаючи з 24 лютого цього року. А також у термін до 20 липня подати всю неподану звітність і сплатити податкові зобов’язання у термін до 31 липня.

Якщо підприємці дотрималися цих вимог, то вони звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків. Якщо ж ні – вони будуть притягнуті до відповідальності у загальному порядку.

Але є й такі платники податків, у яких не було можливості це зробити, а потім вона відновилася. Їм необхідно зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, подати звітність, сплати податки та збори, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Але є платники податків, у яких відсутня така можливість через те, що вони перебували на обліку та/або здійснювали свою діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф.

Необхідно зазначити, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків та перелік документів на підтвердження має бути затверджений Мінфіном. Але нині існує тільки проєкт такого порядку.

Нормами ПКУ визначено термін не лише для виправлення помилок, а й для проведення камеральних перевірок поданої звітності. А саме, камеральні податкові перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, за лютий, березень, квітень, травень нинішнього року розпочалися на наступний день після 20 липня і повинні завершитися не пізніше 20 вересня 2022 року.

За червень, липень такі перевірки розпочнуться наступного дня після 20 серпня та завершаться не пізніше 20 жовтня цього року.

Отже підприємцям – платникам ПДВ, якщо вони задекларували бюджетне відшкодування, необхідно бути готовими до того, що їхні декларації можуть потрапити під камеральні перевірки.

Проте слід враховувати таку обставину: якщо за результатами камеральної перевірки виявлено порушення законодавства, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи. Водночас вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабміном України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Звернімо увагу, що декларації можуть бути заповнені виключно за наявності первинних документів. Але, на жаль, не у всіх суб’єктів господарювання вони збереглися або до них є доступ. ПКУ передбачив і таке. Отже, якщо суб’єкт господарювання втратив первинні документи або не має можливості вивезти їх з міста обліку, йому необхідно надіслати до податкової повідомлення у довільній формі про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером (ФОП), в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – з зазначенням реквізитів).

Підставами неможливості надання первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або перебування їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб або неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Звернімо увагу, що дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів.

Якщо у подальшому стане відомо про втрату документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до податкової повідомлення про втрату первинних документів з зазначенням обставин їхньої втрати.

Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів, не підлягають перевірці щодо зазначених у повідомленні звітних (податкових) періодів, зокрема й після завершення дії воєнного стану.

Але цими нормами ПКУ мають право скористатися не всі суб’єкти господарювання. Якщо втрата документів не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, бойових дій, то вони не мають права подавати такі повідомлення. Доводити, чи має право суб’єкт господарювання скористатися такими нормами ПКУ, повинна податкова. Якщо ж буде доведено, що підприємець безпідставно застосував положення цієї норми, то він вважатиметься таким, що ухиляється від сплати податків та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

Отже усім суб’єктам господарювання необхідно бути готовими до того, що їхня звітність і дані про сплату податків та зборів може підпасти під проведення камеральної перевірки. Особливо це стосується тих, хто має можливість звітувати та сплачувати податки. У разі виявлення порушень вони можуть бути притягнутими до відповідальності – навіть до кримінальності відповідальності – за ухилення від сплати податків.

Тим же, хто не має такої можливості, необхідно подати повідомлення до податкової про неможливість вивезення документів, а в разі їх втрати ще одне повідомлення – про втрату первинних документів з зазначенням обставин такої втрати. Крім повідомлення, бажано запастися документами, які б підтверджували неможливість вивезення документів (їх втрати), не чекаючи поки з’явиться порядок.

Наталія Щербак, податковий консультант